18 вересня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 листопада 2016 року й ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі No826/5306/16 (провадження No К/9901/31960/18) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойшо Україна» до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду, частково задовольнив адміністративний позов. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в розумінні пункту 103.2 та пункту 103.3 Податкового кодексу України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу є компанія, яка набула виключні права на використання торговельних марок на відповідних територіях країн світу, має право на отримання від їх використання доходу, вільно розпоряджається ним і не має зобов’язань щодо подальшого перерахунку такого доходу третім особам.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін.
Правовий висновок Верховного Суду за результатами розгляду зазначеної адміністративної справи полягає в такому.
Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або тільки посередником щодо такого доходу.
У розумінні пункту 103.2. та пункту 103.3. статті 103 Податкового кодексу України компанія-нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу за субліцензійним договором, якщо має право на отримання доходу від використання відповідних торговельних марок, вільно розпоряджається ним і не має зобов’язань щодо подальшого перерахунку такого доходу третім особам.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 18 вересня 2020 року у справі No 826/5306/16 мож на ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/91642592.