Якщо адвокат здійснював захист обвинуваченого до моменту ухвалення вироку, а вже після був поновлений на роботі в органах прокуратури, то це не свідчить про порушення права на захист обвинуваченого

Не вважається обмеженням або порушенням права на захист обвинуваченого його подальша незгода з раніше обраними та узгодженими з адвокатом позицією і тактикою захисту, якщо обвинувачений сам обрав собі адвоката, уклавши з ним договір про правову допомогу, під час судового розгляду не скаржився на дії адвоката, не відмовлявся від його послуг і не просив залучити йому безоплатного захисника.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав винуватим та засудив ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 286 КК.

Апеляційний суд залишив це рішення без зміни.

У касаційній скарзі захисник вказує на істотні порушення вимог кримінального
процесуального закону, яке вбачає в неякісному забезпеченні права на захист
ОСОБА_1 адвокатом ОСОБА_9 у зв’язку з тим, що цей захисник не мав права
займатися адвокатською діяльністю, оскільки 09.11.2020 був поновлений на посаді старшого прокурора відділу організаційно-методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності головного управління нагляду у кримінальному провадженні ГПУ, тобто станом на день проведення підготовчого засідання 25.01.2021 він не мав права на здійснення адвокатської діяльності у зв’язку з несумісництвом із роботою в органах прокуратури. Висловлюючи позицію про порушення права ОСОБА_1 на захист, зауважує про те, що подана обвинуваченим апеляційна скарга була написана захисником ОСОБА_9, який фактично зазначив про погіршення становища ОСОБА_1, оскільки просив апеляційний суд змінити вирок у частині призначеного покарання і призначити більш тяжке покарання (в мінімальних межах санкції ч. 3 ст. 286 КК) із застосуванням ст. 75 Кодексу, хоча місцевий суд призначив покарання із застосуванням ст. 69 КК. Вважає, що апеляційний суд повинен був забезпечити ОСОБА_1 якісним правом на захист, однак цього не зробив, чим допустив порушення ст. 42 КПК.

Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС визнала безпідставними доводи у касаційній скарзі захисника.

Відповідно до матеріалів провадження, 04.09.2019 ОСОБА_1 уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_9, у якому прописано права та обов’язки сторін, порядок розрахування за надання правової допомоги, конфіденційність, строк дії договору, відповідальність сторін і заключні положення. Узгодженість договору сторонами підтверджено їх підписами.

Захисник ОСОБА_9 здійснював захист ОСОБА_1 до ухвалення вироку. Користуючись його послугами, ОСОБА_1, який сам обирав собі захисника, під час
судового розгляду на дії адвоката не скаржився, від послуг останнього не відмовлявся, не просив залучити йому безоплатного захисника. Аудіозапис перебігу судових засідань суду першої інстанції також не свідчить про обмеження або про порушення з боку суду права засудженого на захист.

Колегія суддів ККС звертає увагу, що ефективність захисту не є тотожною досягненню за результатами судового розгляду бажаного для обвинуваченого
результату, а полягає в наданні йому належних та достатніх можливостей із використанням власних процесуальних прав та кваліфікованої юридичної
допомоги, яка в передбачених законом випадках є обов’язковою, захищатися
від обвинувачення в передбачений законом спосіб. Подальша незгода
обвинуваченого з раніше обраними та узгодженими з адвокатом позицією і тактикою захисту не свідчить про його неефективність.

Об’єктивних даних про неналежне виконання захисником ОСОБА_9 професійних обов’язків адвоката і порушення, про які йдеться в касаційних скаргах, що могли призвести до істотного обмеження прав ОСОБА_1, передбачених ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України, ст. 20 КПК, у матеріалах справи не міститься.

Колегія суддів ККС критично ставиться до тверджень сторони захисту з приводу того, що написана захисником ОСОБА_9 апеляційна скарга підтверджує неякісний захист прав та інтересів ОСОБА_1, оскільки в ній зазначено про необхідність зміни вироку в частині призначеного покарання на більш тяжке
покарання (в мінімальних межах санкції ч. 3 ст . 286 КК) із застосуванням ст. 75 КК, хоча місцевий суд призначив покарання із застосуванням ст. 69 цього Кодексу , тому що розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції здійснювався за апеляційними скаргами обвинуваченого та прокурора. Під час апеляційного розгляду адвокат ОСОБА_9 участі в судових засіданнях не брав.

Що стосується доводів сторони захисту про те, що апеляційний суд повинен був забезпечити ОСОБА_1 якісний захист його прав т а інтересів, то колегія зазначає
таке.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що в суді апеляційної інстанції захист прав та інтересів ОСОБА_1 здійснював адвокат ОСОБА_17, якого обвинувачений залучив сам шляхом підписання договору про надання правової допомоги від 31.05.2021, а з 06.09.2021 – адвокат ОСОБА_18, тобто обвинувачений не був обмежений у праві на захист, який сам реалізовував.

Водночас клопотань від ОСОБА_1 про залучення йому захисника матеріали
провадження також не містять, а, зважаючи на ст. 52 КПК, конкретно в цьому
кримінальному провадженні участь захисника не є обов’язковою, тому суд не зобов’язаний був за власною ініціативою призначати ОСОБА_1 захисника.

Крім іншого, порушення прав на захист ОСОБА_1 засуджений і його захисник
убачають у тому, що адвокат ОСОБА_9 09.11.2020 був поновлений на посаді старшого прокурора відділу організаційно-методичної роботи та координації
діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності Головного
управління нагляду у кримінальному провадженні ГПУ, а тому не мав права на
здійснення адвокатської діяльності у зв’язку з несумісництвом з роботою в органах прокуратури.

У судовому засіданні під час касаційного розгляду прокурор ОСОБА_19 подав копію наказу ОГП від 14.05.2021, яким ОСОБА_9 поновлено на посаді старшого прокурора відділу організаційно-методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності Головного управління нагляду у кримінальному провадженні ГПУ, що спростовує доводи сторони захисту.

Детальніше з текстом постанови ВС від 28.09.2022 у справі No 341/2192/19 (провадження No 51-5904км21) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/106598642.