28 травня 2026 року П’ята секція Європейського суду з прав людини одноголосно ухвалила рішення у справі «Коваленко проти України» (заява № 21425/18), констатувавши порушення ст. 3 Конвенції — як у матеріальному, так і в процесуальному аспекті. Заявнику присуджено 8 000 євро відшкодування моральної шкоди та 3 000 євро судових витрат.
Фабула: побиття біля під’їзду і 6 років відмов у порушенні провадження
17 лютого 2008 року близько 22:00 мешканець міста Буча Віктор Коваленко разом із другом і подругами повертався додому. Біля входу до будинку на них напала група молодиків — учасників дня народження, що відзначався в одній із квартир. Двоє нападників — слідчі Бородянського РВП М.Б. та К. — перебували поза службою і були у цивільному одязі.
За версією заявника, К. вдарив його по голові розкладним металевим кийком. Намагаючись захиститися, Коваленко дістав складаний ніж. Після прибуття патрульних К. і М.Б. пред’явили посвідчення, привіталися з патрульними за руку і наказали затримати Коваленка та його друга. Заявника доставили до відділку, де під тиском змусили підписати заяву про те, що він сам ініціював бійку. Пізніше заявник відмовився від цих свідчень, пояснивши, що вони були дані примусово.
За результатами медичних обстежень у заявника зафіксовано перелом тім’яної кістки черепа, що за висновком судово-медичної експертизи 2016 року класифікований як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя на момент заподіяння. Перші судово-медичні акти 2008-2009 років класифікували травми як легкі — однак кримінальна справа проти судово-медичного експерта І., яка підписала ці акти, з підозрою у видачі завідомо неправдивого висновку, була закрита у 2021 році за відсутністю доказів.
Ключове правове питання: чи несе держава відповідальність за дії позаслужбових поліціянтів?
Уряд стверджував, що М.Б. і К. перебували поза службою, були у цивільному одязі і відзначали день народження — а тому їхні дії є суто приватними і не можуть бути присвоєні державі.
ЄСПЛ відхилив цей аргумент і сформулював чіткий стандарт: сам факт перебування поза службою є недостатнім для виключення відповідальності держави. Визначальним є сукупність обставин і характер поведінки — зокрема, чи були дії зумовлені офіційним статусом посадовців.
У цій справі Суд встановив «достатньо вагомі, чіткі і узгоджені елементи», що свідчать про здійснення поліцейськими владних повноважень. По-перше, К. і М.Б. пред’явили посвідчення свідкам і рідним заявника, прямо посилаючись на свій статус. По-друге, після прибуття патрулю вони привіталися з колегами за руку і віддали накази щодо затримання заявника та його друга — накази, яким патрульні підпорядкувалися без жодних питань. По-третє, М.Б. ще до приїзду патрулю утримував заявника силоміць — дія, що відноситься до сфери примусових повноважень, властивих правоохоронним органам. Поведінка патрульних, які не поставили під сумнів авторитет позаслужбових офіцерів, стала непрямим підтвердженням того, що останні діяли в офіційній якості.
Порушення матеріального аспекту ст. 3: застосування сили не було виправданим
Встановивши, що дії поліцейських підлягають присвоєнню державі, Європейський суд з прав людини перейшов до оцінки того, чи було застосування сили «суворо необхідним за обставинами». З огляду на неефективність розслідування і відсутність судових рішень, які б встановили факти, Суд застосував доктрину негативних умовиводів: систематичні відмови відкрити справу, ігнорування вказівок вищих прокурорів і дотримання суду, нез’ясовані прогалини в розслідуванні — все це не дозволяє зробити висновок про законність застосованої сили. Суд визнав встановленим, що заявнику були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, які не становили законного і суворо необхідного застосування сили.
Порушення процесуального аспекту ст. 3: шість дефектів розслідування
Європейський суд з прав людини зафіксував системну неефективність розслідування за шістьма напрямами.
Перший: шестирічна відмова відкрити справу. З 2008 по 2014 рік прокуратура 14 разів відмовляла у відкритті кримінального провадження, ігноруючи вказівки вищого прокурора і рішення суду. Справу відкрили лише у липні 2014 року — при тому, що кримінальне провадження проти самого заявника порушили наступного дня після події.
Другий: відсутність незалежності. У 2014 році справу передали до Ірпінського РВП — тобто розслідування здійснював той самий підрозділ, в якому служили ймовірні кривдники.
Третій: невирішені суперечності у медичних висновках. Судово-медичний акт 2016 року кваліфікував ушкодження як тяжкі, але органи розслідування так і не усунули суперечностей між ним і попередніми актами.
Четвертий: ігнорування доказів. Слідство спиралося на свідчення позаслужбових поліцейських і їхніх знайомих, але залишало поза увагою свідчення заявника, його друга, подруги і незалежних сусідів — попри пряму вказівку вищого прокурора.
П’ятий: втрата доказів. Зникли медична документація заявника при передачі між прокуратурами і матеріали кримінальної справи щодо патрульних, які затримали заявника. ЄСПЛ не кваліфікував ці втрати як умисні, але констатував, що вони додатково унеможливили виконання позитивних зобов’язань держави.
Шостий: процесуальна бездіяльність. Після допитів потерпілих і свідків у 2015 році слідство фактично не вживало жодних значущих процесуальних дій і двічі закрило справу за відсутністю доказів — у 2019 і 2024 роках.
Практичне значення
Рішення у справі «Коваленко проти України» закріплює і розвиває позицію Європейського суду з прав людини щодо відповідальності держави за дії позаслужбових поліцейських. Стандарт є чітким: перебування поза службою, цивільний одяг і неофіційний контекст не виключають присвоєння дій державі, якщо поліцейські фактично здійснювали владні функції — пред’являли посвідчення, командували патрулем, застосовували засоби примусу.
Для адвокатів, які представляють постраждалих від дій поліцейських поза службою, рішення підтверджує: ключовим є не формальний статус «на службі/поза службою», а реальний характер поведінки і її зв’язок з офіційними повноваженнями.
Рішення набуде статусу остаточного відповідно до ст. 44 § 2 Конвенції.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.