Коли суд за ч. 3 ст. 349 КПК має право визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються?

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій

суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 1 ст. 286 КК. Судовий розгляд цього кримінального провадження відбувся у порядку спрощеної процедури, передбаченої ч. 3 ст. 349 КПК.

У касаційній скарзі засуджений зазначає про безпідставність такого рішення, оскільки він частково визнає цивільний позов.

Підстави розгляду провадження ОП ККС ВС

необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові колегії суддів Першої судової палати ККС від 23.04.2019 у справі № 728/47/15-к (провадження № 51-3318км18), відповідно до якого якщо принаймні одна з обставин, яка підлягає доказуванню в кримінальному провадженні, заперечується стороною, спрощену процедуру судового розгляду не може бути застосовано.

Позиція ОП ККС ВС

залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.

Обґрунтування позиції ОП ККС ВС

ОП ККС ВС звернула увагу, що за своєю правовою природою ч. 3 ст. 349 КПК визначає обсяг та порядок дослідження доказів на підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадження і зазначені у ч. 1 ст. 91 КПК.

Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню в кримінальному
провадженні в порядку ч. 3 ст. 349 КПК, не звільняє суд від обов’язку встановити
обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні.

Висновок щодо правозастосування положень ч. 3 ст. 349 КПК

Суд у конкретному кримінальному провадженні на підставі ч. 3 ст. 349 КПК має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не
оспорюються, у тому числі, у разі часткового заперечення винуватості особи у вчиненні окремого кримінального правопорушення в сукупності кримінальних
правопорушень, яке має окрему кваліфікацію, або є окремим епізодом кримінального правопорушення, чи невизнання цивільного позову, та у такому
випадку щодо цих оспорюваних обставин провести судовий розгляд у загальному порядку, дослідивши докази, які підтверджують або спростовують ці обставини. Такий порядок розгляду кримінального провадження не звільняє суд від обов’язку встановити обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, визначені в ч. 1 ст. 91 КПК.

Постанова ОП ККС ВС від 16.09.2024 у справі № 444/870/22 (провадження №51-2989кмо23) https://reyestr.court.gov.ua/Review/121847408