Під час вебінару для адвокатів у Вищій школі адвокатури на тему “Особливості підстав проведення негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД) та визнання недопустимими їх результатів. Співвідношення категорій НСРД та оперативно-розшукових заходів. Особлива роль прокурора та конфідента під час проведення НСРД”, Максим Панченко – адвокат, доктор юридичних наук, член Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ, член Комітету з трудового права НААУ, викладач Київського Національного університету ім. Т. Шевченка та Національної Академії внутрішніх справ розповів про негласні (слідчі) розшукові дії (НСРД), охарактеризував основні відмінності від “гласних”, розповів про підстави проведення НСРД, розглянув та проаналізував судові практики з питань НСРД.
Варто нагадати визначення негласних слідчих (розшукових) дій:
- Негласні слідчі (розшукові) дії – це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
Особливості НСРД
- порядок і методика їх проведення регулюються не кримінальним процесуальним законом, а окремими підзаконними нормативно-правовими актами органів, у складі яких перебувають відповідні уповноважені оперативні підрозділи;
- вони проводяться у випадках, якщо відомості про злочин або особу, що його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб;
- практично у всіх випадках проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Основними відмінностями негласних слідчих (розшукових) дій від “гласних” слідчих (розшукових) дій, які вирізняють їх є те, що вони:
- мають негласний (неочевидний, скритий, прихований) характер;
- передбачає можливість застосування під час їх проведення конфіденційних засобів та методів;
- регулюються не КПК, а окремими відомчими або міжвідомчими нормативно-правовими актами органів;
- проведення НСРД виключно у режимі секретності, тобто за умов дотримання спеціального порядку одержання, оформлення та зберігання отриманої інформації;
- дозвіл надається виключно ухвалою слідчого судді суду апеляційної інстанції;
- не підлягає розголошенню інформація;
- не пізніше ніж через 24 години після їх припинення передаються прокурору;
- наявність інших особливих процесуальних повноважень прокурора;
- можливість додаткового дослідження слідчим, прокурором інформації;
- можливість у будь-якому випадку перевірити достовірність результатів.
Співвідношення негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів
- оперативно-розшукова діяльність регулюється насамперед відповідним Законом, який визначає її як систему гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів;
- оперативно-розшукова діяльність за загальним правилом проводиться до початку досудового розслідування;
- негласні слідчі (розшукові) дії проводяться виключно після початку досудового розслідування;
- у разі виявлення ознак злочину оперативний підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, зобов’язаний невідкладно направити зібрані матеріали до відповідного органу досудового розслідування;
- у зв’язку з тим, що негласні слідчі (розшукові) дії визначено як різновид слідчих (розшукових) дій, фіксація ходу і результатів цих дій відповідає загальним правилам фіксації кримінального провадження;
- протоколи та інші результати щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій використовуються в доказуванні у кримінальному провадженні;
- негласні слідчі (розшукові) дій, як і «гласні» слідчі (розшукові) дії, спрямовано на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів;
- метою оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп.