Надія Стефанів, виступаючи під час третьої сесії форуму «Судовий розгляд. Стратегія захисту» з доповіддю «Помилки сторони захисту в процесі: погляд зі сторони судді», звернула увагу на прорахунки в тактиці захисників, які призводять до негативних наслідків для клієнта.
Про це повідомляє прес-служба Верховного суду.
За її словами, у кримінальному процесуальному законодавстві немає такого терміна, як «помилка адвоката». Водночас у науковій літературі досліджується поняття «помилка адвоката» як різновид помилок у кримінальному провадженні.
Найчастіше допускаються процесуальні помилки, що призводять до результату, неочікуваного як для захисника, так і для його підзахисного. Крім того, не виключено, що помилки може робити недосвідчений захисник.
Суддя ККС ВС навела приклади постанов ККС ВС у справах, у яких сторона захисту могла допустити процесуальні помилки.
Так, в одному з проваджень до ВС було оскаржено виправдувальний вирок щодо двох осіб, залишений у силі апеляційним судом. Один із прокурорів у касаційній скарзі вказав, що суд апеляційної інстанції не забезпечив принципу змагальності сторін та свободи у поданні суду своїх доказів, доведенні перед судом їх переконливості. Крім того, суд не виконав обов’язку щодо повторного дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, за наявності об’єктивних даних про їх дослідження судом першої інстанції з порушеннями. У касаційній скарзі представник потерпілої вказав, що суд першої інстанції провів ряд судових засідань без участі потерпілої та її представника, які не були повідомлені належним чином про дату, час та місце судового розгляду, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
ККС ВС скасував вирок місцевого та ухвалу апеляційного судів і направив кримінальне провадження на новий розгляд до суду першої інстанції. Як указав ККС ВС, місцевий суд не вжив передбачених кримінальним процесуальним законом заходів щодо належного повідомлення потерпілих та їх представників про дату й час судових засідань, проведених у відповідні дати, під час яких здійснювалось дослідження доказів. Унаслідок цього не було забезпечено право потерпілих на доступ до правосуддя, не створено необхідних умов для використання прав, наданих їм як стороні процесу, у зв’язку з чим порушено засади кримінального провадження.
Погоджуючись із касаційними скаргами сторони обвинувачення, колегія суддів ККС ВС зазначила, що суд також допустив суперечності та обрав вибірковий підхід до оцінки доказів.
«Верховний Суд установив, що, дійсно, суди допустили істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Водночас у цій ситуації, напевно, є і помилки сторони захисту. Адже захисники обвинувачених мали б знати, що судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання. Під час судового провадження потерпілий має право бути завчасно повідомленим про час і місце судового розгляду, брати участь у судовому провадженні та у безпосередньому дослідженні доказів. Тому, аби залишити в силі виправдувальний вирок, сторона захисту повинна була б вжити відповідних заходів», – зауважила Надія Стефанів.