У постанові від 05 лютого 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі No 243/9071/18 зробив висновок про те, що у правовідносинах, пов’язаних із перевезенням, туроператор виступає посередником між туристом та перевізником. Встановивши скасування рейсу з причин, не пов’язаних з форс-мажорними, саме авіаперевізник зобов’язаний відшкодувати компенсацію пасажиру.
Обставини справи: ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем та рухаючись у межах проїзної частини проспекту, грубо порушив вимоги пунктів2.3 «б», 12.3 та 19.3 ПДР.
Обставини справи: ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем, всупереч вимогам п. 1.5, підпункту «б» п. 2.3, п. 10.1 ПДР виявив неуважність, не врахував дорожньої обстановки та при зміні напрямку руху не переконався, що не створить перешкоди іншим його учасникам. Унаслідок цього інший автомобіль з причепом під керуванням ОСОБА_3 рухався зліва в попутному напрямку, виїхав за межі проїзної частини дороги та перекинувся у кювет. У результаті ДТП пасажирка вказаного автомобіля ОСОБА_4 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла на місці ДТП.
У справі, що розглянута Верховним Судом у складі суддів об’єднаної палати Касаційного адміністративного суду, предметом спору була правомірність окремого пункту рішення міської ради щодо затвердження положення про встановлення земельного податку у зв’язку з недотриманням спеціального порядку оприлюднення та, відповідно, набрання ним чинності.
У випадку, коли ПДР порушені кількома учасниками ДТП (зокрема, водієм та пішоходом), до кримінальної відповідальності притягається лише та особа, протиправні дії якої перебували у причинному зв’язку з наслідками, що настали. Протиправна поведінка іншого учасника ДТП у цьому випадку є умовою спричинення відповідних наслідків та не впливає на підставу кримінальної відповідальності особи, у діях якої встановлено причинний зв’язок з наслідками, що настали.
23 грудня 2020 року Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду відмовив у відкритті касаційного провадження у справі № 757/55167/20-к за касаційними скаргами захисника одного з підозрюваних та Генерального прокурора на судові рішення апеляційного суду про залишення в силі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2020 року, якою Генерального прокурора зобов’язано вирішити спір про підслідність у кримінальному провадженні та доручити здійснення досудового розслідування у ньому іншому органу досудового розслідування.
23 вересня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Авіаперевізник – відповідач у справі про захист прав споживачів оскаржив в апеляційному порядку рішення місцевого суду від 2 грудня 2015 року про стягнення з нього на користь позивача вартості повернених квитків, при цьому подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
21 жовтня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, прокуратури Запорізької області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Для кваліфікації дій особи за ст. 286 КК судам слід виходити не лише з висновків експертів, в яких встановлено наявність причинного зв’язку між порушенням водієм ПДР та наслідками, що настали, а із сукупності всіх обставин, що належать до предмета доказування з огляду на особливості складу злочину, передбаченого у ст. 286 КК. Зокрема, оцінці підлягає наявність технічної можливості у водія уникнути наслідків злочину та джерело створення аварійної ситуації.
Сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчих дій не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, зокрема, визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж та що була зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо вартість майна змінилася.
Заява про застосування строку позовної давності може бути подана лише сторонами у справі чи їх представниками, а тому треті особи не мають право на подання такої заяви. Без заяви сторони у справі позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області третя особа: ОСОБА_2 про скасування рішення від 24.03.2017 та притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 , провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 (головуючий суддя – Василяка Д.К.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 (головуючий суддя – Шляхтицький О.І., судді – Потапчук В.О., Семенюк Г.В.)
Районний суд заочним рішенням позов чоловіка про розірвання шлюбу задовольнив, але згодом за заявою дружини своєю ухвалою скасував це заочне рішення й постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Господарський суд міста Києва ухвалою, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, у справі № 910/726/20 повернув без розгляду заяву Особи 1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи разом з доданими до неї документами як таку, що не містить належного переліку додатків.
