Державне бюро розслідувань у 2025 році закрило кримінальне провадження за фактом дорожньо-транспортної пригоди від 2 квітня 2018 року, в якій автомобіль під керуванням детектива Національного антикорупційного бюро України Андрія Русаєва на пішохідному переході на вулиці Васильківській у Києві збив 23-річну Марину Арустамову; від отриманих травм потерпіла померла 11 квітня 2018 року.
Підставою закриття стала відсутність у діях водія складу кримінального правопорушення. Русаєв упродовж усього восьмирічного розслідування процесуального статусу підозрюваного не набув і залишався свідком.
14 вересня 2026 року захисник родини загиблої Олександр Щербина публічно звернувся до Президента України Володимира Зеленського з проханням привернути увагу до справи в межах конституційних повноважень Президента та сприяти незалежній і законній перевірці її обставин.
Обставини справи
Дорожньо-транспортна пригода сталася 2 квітня 2018 року: автомобіль, яким керував Андрій Русаєв, здійснив наїзд на Марину Арустамову на пішохідному переході. Потерпіла з тяжкими тілесними ушкодженнями була госпіталізована і померла в лікарні 11 квітня 2018 року. За фактом пригоди відкрито кримінальне провадження; орган досудового розслідування, слідчий суддя чи прокурор, які визначили б конкретну статтю Кримінального кодексу України, у відкритих джерелах, що висвітлювали цю справу, не названі.
У липні 2019 року прокуратура міста Києва визнала розслідування, яке на той момент проводила Національна поліція України, неефективним. Провадження передали територіальному управлінню Державного бюро розслідувань у місті Києві. За твердженням адвоката Щербини, відеозапис із камери на самому пішохідному переході перестав працювати одразу після пригоди, а запити на відеозаписи із сусідніх камер було подано лише через рік — коли відповідні записи вже не зберігалися.
У межах розслідування проведено кілька експертиз, висновки яких, за твердженням адвоката Щербини, суперечили один одному: за його словами, психофізіологічну експертизу з використанням поліграфа, на яку спирається постанова про закриття провадження, проводив експерт, якого раніше залучали до справи про вбивство журналіста Павла Шеремета і який був притягнутий до дисциплінарної відповідальності; тим часом інша судова експертиза за участю експерта-поліграфолога, на яку також посилається адвокат, дійшла висновку, що Русаєв повідомляв неправдиві відомості під час опитування з використанням поліграфа. Ці твердження є позицією сторони, яка представляє інтереси родини потерпілої, а не встановленими судом фактами.
У 2025 році слідчий Державного бюро розслідувань закрив кримінальне провадження, встановивши відсутність у діях водія складу кримінального правопорушення. За твердженням адвоката Щербини, родину потерпілої про закриття провадження належним чином не повідомили. У червні 2026 року адвокат публічно скаржився на бездіяльність Печерського районного суду міста Києва, який упродовж більш як двох тижнів не призначав розгляду клопотання про скасування постанови про закриття; окремі видання того самого періоду повідомляли про призначений на 23 червня 2026 року розгляд скарги на закриття провадження в Шевченківському районному суді міста Києва — розбіжність у назві суду між публікаціями різних видань відкриті джерела не пояснюють. За наявними відомостями, суд у задоволенні скарги на закриття провадження зрештою відмовив.
Окремо політичний оглядач Олексій Голобуцький публічно звернув увагу на розбіжність у підході правоохоронних органів: за його оцінкою, у кількох інших випадках дорожньо-транспортних пригод за участю працівників Національного антикорупційного бюро України без смертельних наслідків цим працівникам повідомлялося про підозру, тоді як у справі зі смертельним наслідком за участю Русаєва провадження закрито без набуття ним статусу підозрюваного. Офіційного коментаря органів досудового розслідування щодо цього спостереження в розглянутих матеріалах немає.
14 вересня 2026 року адвокат Щербина звернувся до Президента України Володимира Зеленського. За його власними словами, він не просить втручання у хід розслідування чи наперед визначеного висновку про чиюсь вину, а просить публічно привернути увагу до суспільно важливої справи в межах конституційних повноважень Президента України, сприяти незалежній і законній перевірці її обставин та гарантувати дотримання закону, процесуальної незалежності органів і права родини на ефективне розслідування.
Правова кваліфікація
Процесуальний статус Русаєва
Протягом усього розслідування Русаєв мав процесуальний статус свідка. Він не набував статусу підозрюваного чи обвинуваченого, а кримінальне провадження закрито без встановлення в його діях складу кримінального правопорушення. Наведене в цьому матеріалі є викладом позиції адвоката потерпілої сторони та оцінок стороннього спостерігача, а не встановленим судом фактом щодо обставин самої пригоди чи наявності чи відсутності вини Русаєва.
Підстава закриття провадження
Пункт 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України передбачає закриття кримінального провадження слідчим, дізнавачем чи прокурором у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. Саме на цю підставу, за наявними відомостями, послався слідчий Державного бюро розслідувань, закриваючи провадження в 2025 році.
Право на оскарження закриття провадження
Пункт 3 частини першої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України надає заявнику, потерпілому, його представнику чи законному представнику право оскаржити рішення слідчого чи дізнавача про закриття кримінального провадження слідчому судді. Частина шоста статті 55 Кодексу поширює права потерпілого, передбачені частинами першою — третьою цієї статті, на близьких родичів чи членів сім’ї особи, яка померла: потерпілим у такому разі визнається одна така особа (або, за клопотанням, декілька), яка подала заяву про залучення її до провадження. Саме в цьому статусі, за наявними відомостями, родина Марини Арустамової оскаржувала постанову про закриття провадження.
Доказове значення поліграфа
Використання поліграфа в кримінальному провадженні України прямо не врегульоване законом, але й не заборонене ним; усталена судова практика виходить із того, що результати психофізіологічного дослідження з використанням поліграфа мають лише ймовірнісний, орієнтовний характер і можуть враховуватися судом лише як допоміжний елемент у сукупності з іншими доказами, а не як самостійна підстава процесуального рішення. Із цієї позиції очевидна суперечність, на яку вказує адвокат Щербина, — покладення постанови про закриття провадження на висновок психофізіологічної експертизи за наявності протилежного висновку іншої експертизи такого самого виду — потребує оцінки саме в межах цього усталеного підходу судової практики до доказової ваги поліграфа, а не сприйняття жодного з двох висновків як остаточного.
Чому це важливо
Справа поєднує дві самостійні проблеми, кожна з яких має значення поза межами цього конкретного провадження. Перша — тривалість розслідування: вісім років між подією і процесуальним рішенням про закриття провадження, впродовж яких особа, причетна до дорожньо-транспортної пригоди зі смертельним наслідком, жодного разу не набула статусу підозрюваного, ставить питання про ефективність розслідування такого виду проваджень за участю працівників правоохоронних і антикорупційних органів — саме тих гарантій, на недотримання яких вказує стаття 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у практиці Європейського суду з прав людини щодо позитивного обов’язку держави проводити ефективне розслідування смертей, до яких причетні представники держави. Друга — публічне зіставлення цієї справи з випадками, коли працівникам того самого органу повідомлялося про підозру за дорожньо-транспортні пригоди без смертельних наслідків: якщо таке зіставлення відповідає дійсності, воно ставить під сумнів послідовність застосування органами досудового розслідування єдиних критеріїв незалежно від відомчої належності причетної особи, а не встановлює деякого упередженого ставлення без подальшої перевірки. Звернення адвоката Щербини до Президента України — типовий приклад використання публічної, позапроцесуальної адвокації для привернення інституційної уваги до справи, вичерпання судових засобів захисту в якій, за наведеними відомостями, не досягло результату, задовільного для потерпілої сторони.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Поліграф у кримінальному процесі: ефективний засіб доказування чи сумнівний інструмент? — адвокат Кольчинська — та сама доктринальна позиція про виключно допоміжне, орієнтовне доказове значення поліграфа, яка прямо релевантна суперечності між двома психофізіологічними експертизами в цій справі.
- ДТП з постраждалими у розрізі особливостей розслідування кримінальних правопорушень у цій сфері: адвокат Артем Облетов — стандартний алгоритм першочергових слідчих дій у справах про ДТП із постраждалими, недотримання якого (втрата відеозапису з місця події, пізні запити на суміжні записи) є предметом претензій адвоката потерпілої сторони в цій справі.
- Щодо відшкодування шкоди в межах кримінального провадження за ч. 3 ст. 286 КК — практика Касаційного кримінального суду щодо відшкодування шкоди в межах кримінального провадження за частиною третьою статті 286 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого) — статтею, під ознаки якої, за характером події, підпадають обставини цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.