Пленум Верховного Суду 11 вересня 2026 року ухвалив звернення до Кабінету Міністрів України щодо необхідності практичної реалізації Закону України від 9 червня 2026 року № 4905-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо удосконалення декларацій доброчесності судді та родинних зв’язків судді» в частині фінансового забезпечення суддівської винагороди. Закон № 4905-IX, що набрав чинності 25 червня 2026 року, встановив у частині третій статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що для визначення базового розміру посадового окладу судді не може застосовуватися інша вартісна величина, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом про Державний бюджет України на відповідний рік, — тобто 3328 грн у 2026 році.
Водночас видатки на суддівську винагороду в Державному бюджеті України на 2026 рік заплановані виходячи з попередньої, меншої величини — 2102 грн, унаслідок чого пряма законодавча вимога не забезпечена відповідним бюджетним фінансуванням.
Обставини
За повідомленням Голови Верховного Суду Станіслава Кравченка, з 25 червня 2026 року — дня набрання чинності Законом № 4905-IX — базовий розмір посадового окладу судді має обчислюватися виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328 грн, а не з 2102 грн, як це закладено в чинному Державному бюджеті України на 2026 рік. Різниця між цими величинами утворює дефіцит бюджетного фінансування, необхідного для виконання прямої вимоги закону; за оприлюдненими оцінками, для повної реалізації нової норми у 2026 році додатково потрібно близько 2,562 млрд грн.
Рада суддів України, яка раніше публічно зверталася до цього питання, наголошувала, що відсутність достатніх бюджетних призначень не припиняє і не відстрочує дію встановленої законом матеріально-правової гарантії, і що пропозиція Міністерства фінансів України відкласти реалізацію закону до 2027 бюджетного року є неприйнятною, оскільки суддівська винагорода є однією з конституційних гарантій незалежності судової влади.
У зверненні до Кабінету Міністрів України Пленум Верховного Суду наголосив на необхідності насамперед використати наявні законодавством можливості для виконання Закону № 4905-IX без додаткового навантаження на загальний фонд Державного бюджету України — зокрема, за допомогою перерозподілу наявного ресурсу спеціального фонду державного бюджету, — що дало б змогу принаймні частково профінансувати нову норму вже у 2026 році, не чекаючи наступного бюджетного періоду.
Правова кваліфікація
Чинна норма
Частина третя статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону № 4905-IX прямо забороняє застосовувати для визначення базового розміру посадового окладу судді іншу вартісну величину, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Це імперативна норма прямої дії: вона не містить застереження про можливість відкладення її застосування до моменту, коли в бюджеті буде передбачено відповідне фінансування.
Конституційні гарантії незалежності судової влади
Стаття 126 Конституції України гарантує незалежність суддів, а частина перша статті 130 Конституції України визначає державне фінансування судів і належні умови для функціонування судів і діяльності суддів як гарантію незалежності судової влади. Правова позиція, яку послідовно обстоює суддівське самоврядування (Рада суддів України), полягає в тому, що встановлений законом розмір суддівської винагороди є складовою цієї конституційної гарантії, а тому виконання закону, що визначає її розрахунок, не може ставитися в залежність від того, чи передбачив орган виконавчої влади відповідне бюджетне фінансування, — інакше гарантія незалежності судової влади підмінюється щорічним бюджетним рішенням. Це усталена в українському суддівському середовищі доктринальна позиція, а не встановлений судовим рішенням у цій конкретній справі факт: звернення Пленуму Верховного Суду до Кабінету Міністрів України не є судовим актом і не встановлює обов’язкових для органів виконавчої влади правових наслідків, а є формою представлення позиції судової влади щодо потреби у фінансуванні.
Правовий статус звернення
Звернення Пленуму Верховного Суду до Кабінету Міністрів України є актом судового самоврядування, а не судовим рішенням і не нормативно-правовим актом. Воно не зобов’язує Кабінет Міністрів України до вчинення конкретних дій у визначений строк, а виконує функцію офіційного привернення уваги органу виконавчої влади до проблеми невиконання чинного закону та пропонує можливі механізми її розв’язання в межах наявних бюджетних повноважень Кабінету Міністрів України.
Чому це важливо
Ситуація ілюструє системну проблему розриву між законодавчо встановленими гарантіями незалежності судової влади та їх практичним бюджетним забезпеченням: закон, що прямо визначає спосіб обчислення суддівської винагороди, набрав чинності, але держава станом на час звернення не привела бюджетне фінансування у відповідність до цієї прямої законодавчої вимоги. Те, як Кабінет Міністрів України відреагує на звернення Пленуму Верховного Суду — і чи вважатиме за можливе профінансувати різницю в межах спеціального фонду державного бюджету без внесення змін до Закону про Державний бюджет України на 2026 рік, чи потребуватиме законодавчих змін, — безпосередньо позначиться на тому, чи залишиться норма про базовий розмір посадового окладу судді декларативною протягом усього 2026 бюджетного року.
Читайте також на ADVOKAT POST
- КСУ визнав припис, який не відповідає вимозі юридичної визначеності щодо унормування розміру винагороди судді законом про судоустрій, неконституційним — попередній прецедент визнання неконституційним законодавчого механізму визначення суддівської винагороди, релевантний для оцінки нинішньої проблеми з фінансуванням Закону № 4905-IX.
- Голова КАС ВС Смокович відповів голові РСУ Монічу на закид щодо його публічної позиції у питаннях виплат суддям, що служать — суміжна дискусія всередині суддівського самоврядування щодо фінансового забезпечення суддівської винагороди.
- Середні виплати суддям Конституційного Суду України складають 511 700 грн, українцям – 18 903 грн — контекст щодо рівня суддівської винагороди в Україні, на тлі якого розглядається питання фінансування нового порядку її обчислення.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.