Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи касаційні скарги позивача та відповідача, вирішила, зокрема, питання (а) про належний спосіб захисту у разі оскарження рішень президії та загальних зборів адвокатського обєднання, а також (б) про те, чи поширюється юрисдикція суду на відносини щодо обмеження прав членів адвокатського обєднання, у тому числі права на користування приміщеннями й іншим майном, на базі якого було організоване місце роботи адвоката-члена цього обєднання. Вирішила, що належним способом захисту у зазначеній ситуації є вимога про визнання відповідних рішень недійсними, а відносини щодо обмеження прав членів адвокатського обєднання, включно з майновими, є такими, на які чинне законодавство України поширює судовий контроль.
30. Визнання недійсним акта суб`єкта господарювання, який суперечить законодавству, є способом захисту (абзац 3 частини другої статті 20 Господарського кодексу України).
31. Велика Палата Верховного Суду раніше виснувала, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 924/641/17 (пункт 67)).
32. Позивачеві не можна відмовити у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 924/641/17 (пункт 69)).
36. Тобто суди правильно встановили, що позивач сплатив членські внески за 2012 рік, січень – травень, липень – серпень, листопад – грудень 2013 року, а станом на 6 лютого 2014 року не сплатив їх за червень, вересень і жовтень 2013 року та за січень 2014 року. Отже, він не припинив сплачувати членські внески більше трьох місяців підряд (послідовно, без перерви). Тому не було підстав для його виключення зі складу членів АО «ЧОКА» з цієї причини.
37. З огляду на викладене правильними є висновки судів першої й апеляційної інстанцій про незаконність рішення від 6 лютого 2014 року, яке суперечить статуту АО «ЧОКА», щодо відрахування позивача зі складу членів цього об`єднання. Наведених підстав достатньо, щоби таке рішення визнати недійсним. Воно не створює жодних юридичних наслідків з моменту його прийняття.
47. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що оскільки предметом перевірки, який обґрунтував позивач, фактично є дійсність рішення від 27 лютого 2014 року, то його скасування відповідачем, а також те, що останній не перебуває у стадії припинення, та відсутні докази передання майна відповідача на користь ГО «ЧООА», не можуть бути підставою для відмови у задоволенні відповідного позову. Скасування рішення органу управління юридичної особи цим органом не стосується періоду, який минув з моменту прийняття відповідного рішення до його скасування. У разі встановлення незаконності рішення органу управління юридичної особи таке рішення суд може визнати недійсним, що створює наслідки з моменту прийняття цього рішення.
Постанова ВП ВС від 01.02.2022 в справі № 750/3192/14 https://reyestr.court.gov.ua/Review/105248996