Теза міфу: «Дисциплінарні механізми системно використовуються як інструмент тиску на адвокатів, які критикують керівництво. Десятки задокументованих кейсів вибіркового застосування процедур описані у Тіньових звітах 2024–2025 років».
Джерело тези: не «Тіньові звіти», а заява однієї громадської організації
Пряма перевірка тексту Тіньового звіту до розділу 23 «Правосуддя та фундаментальні права» (редакції 2024 і 2025 років) не виявляє формулювання про «десятки задокументованих кейсів вибіркового переслідування адвокатів за критику керівництва» — розділи звіту, присвячені адвокатурі, стосуються строків повноважень органів самоврядування, доступу до професії, підвищення кваліфікації та дисципліни в загальному вигляді, без наведення конкретних кейсів у такому обсязі чи формулюванні.
Реальним же джерелом тези є заява громадської організації «Асоціація правників України» (АПУ), яку Рада адвокатів України розглядала на своєму засіданні 8 лютого 2024 року. У заяві АПУ звернула увагу на «непоодинокі випадки притягнення дисциплінарними комісіями органів адвокатського самоврядування до відповідальності адвокатів… внаслідок публічної критики такими особами управлінських дій та рішень поточних очільників органів адвокатури», закликавши НААУ переглянути підхід до дисциплінарного провадження. У документі названо чотири конкретні справи: Андрія Вишневського, Валерії Коломієць, Артема Донця та Іллі Костіна.
Чотири кейси під судовою перевіркою
Андрій Вишневський (2015) — рішення підтримали два судові інстанції, дисциплінарна дія випливала з резолюції З’їзду адвокатів
3 липня 2015 року ІІІ З’їзд адвокатів України — найвищий представницький орган адвокатського самоврядування, а не керівництво НААУ одноособово — ухвалив рішення направити звернення до Президента України, Прем’єр-міністра України, Міністра юстиції України та міжнародних інституцій «з приводу дій директора Координаційного центру з надання правової допомоги Міністерства юстиції України Вишневського Андрія Володимировича». Резолюцією З’їзду було засуджено його висловлення про українську адвокатуру як такі, що спрямовані на підрив професійної репутації, авторитету та престижу кожного адвоката.
КДКА Київської області одноголосно позбавила Вишневського права на заняття адвокатською діяльністю 10 вересня 2015 року, спираючись серед іншого на цю резолюцію З’їзду. Вишневський оскаржив рішення в суді — і програв: Окружний адміністративний суд м. Києва (рішення від 15.03.2016) залишив рішення КДКА в силі, а Київський апеляційний адміністративний суд (рішення від 10.05.2016) відмовив у задоволенні апеляційної скарги, погодившись із висновками дисциплінарної палати і з правомірністю використання КДКА лінгвістичної експертизи Українського бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук, яка встановила, що висловлювання Вишневського підривали професійну репутацію адвокатури.
Варто зазначити, що Андрій Вишневський на момент написання матеріалу має статус адвоката відповідно до Єдиного реєстру адвокатів України.
Валерія Коломієць (2022–2023) — дисциплінарне рішення підтримав суд
Рада адвокатів України ініціювала дисциплінарне провадження щодо колишньої заступниці міністра юстиції з питань євроінтеграції 16 грудня 2022 року. КДКА Закарпатської області позбавила її статусу адвоката 21 червня 2023 року на підставі пункту 4 частини 1 статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Підставою рішення були не оцінні судження про роботу адвокатури, а конкретні SMS-повідомлення на адресу посадовців НААУ з образами, звинуваченнями у вчиненні злочинів проти держави, некомпетентності, брехні та погрозами судовими позовами. Коломієць оскаржила рішення в суді — і програла: суд не визнав рішення протиправним.
Ілля Костін — дисциплінарне стягнення підтвердив апеляційний суд, конфлікт має особисту передісторію
У січні–лютому 2024 року членкиня Комітету з питань захисту прав людини НААУ подала скарги на публікації Костіна у Facebook: коментар «це піздец якись» (23.12.2023) та підпис «А це піздато!» під фотографією (02.02.2024) — до того часу право Костіна на адвокатську діяльність уже було зупинено з листопада 2022 року за його власною заявою. КДКА Закарпатської області наклала на нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження (28.08.2024). Суд першої інстанції скасував це рішення з процесуальних підстав (неналежне повідомлення через проходження військової служби), але Восьмий апеляційний адміністративний суд повністю скасував це рішення й відмовив Костіну в позові, встановивши: зупинення права на адвокатську діяльність не звільняє від дотримання Правил адвокатської етики (стаття 2 Правил), а факт нецензурних публікацій сам адвокат не заперечував.
Заявлений Костіним конфлікт із керівництвом НААУ (звинувачення в «легітимізації кримських зрадників» і «проросійськості») має задокументовану персональну передісторію: Костін раніше сам працював у органах адвокатського самоврядування Київської області, звідки його вивели після повторних скандалів, після чого він почав публічно таврувати спочатку окремих керівників, а згодом систему в цілому. У власній програмі кандидата в члени Правління АПУ (липень 2023 року) Костін написав буквально: адвокатуру, «діючу систему якої треба зруйнувати» — і при цьому пропонує відновлювати українську адвокатуру в деокупованому Криму саме в межах цієї системи. Костін є членом АПУ з моменту її заснування і членом Правління АПУ 2009–2011 років; саме він, готував проєкт заяви АПУ про «дисциплінарний тиск», у якій згаданий як один із чотирьох «постраждалих» — тобто був одночасно автором тези про переслідування і одним із чотирьох прикладів, на яких ця теза побудована.
Артем Донець — дисциплінарне стягнення підтвердив суд першої інстанції
22 лютого 2021 року на дисциплінарний орган надійшла дисциплінарна скарга щодо публікацій Донця у Facebook. Справа проходила через кілька КДКА (Київ, Чернівецька область), двічі закривалася регіональними палатами без належної оцінки висловлювань і двічі скасовувалася Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури (ВКДКА) з мотивів невмотивованості. Розглянувши справу по суті, ВКДКА рішенням №XI-003/2023 від 30.11.2023 визнала порушення статей 57 і 59 Правил адвокатської етики та зупинила право Донця на адвокатську діяльність на 6 місяців.
Донець оскаржив рішення до Харківського окружного адміністративного суду (справа №520/38196/23), включно з клопотанням про забезпечення позову — в обох інстанціях йому було відмовлено. 28 березня 2024 року суд відмовив і в задоволенні позову по суті, встановивши, що ознак свавільності чи явної необґрунтованості рішення ВКДКА немає.
Позиція самого адвокатського самоврядування
На засіданні Ради адвокатів України 8 лютого 2024 року, де обговорювалася заява громадської організації “Асоціація правників України”, президент АПУ Микола Стеценко наголосив, що йдеться про «тренд», а не оцінку конкретних осіб. Проте члени РАУ поставили під сумнів саму методологію заяви. Ганна Лазарчук, член РАУ від Рівненської області звернула увагу, що йдеться про чотири випадки з 2015 року, які «не складуть навіть 1% усіх справ», розглянутих КДКА, і висловила сумнів, що АПУ взагалі досліджувала матеріали проваджень, а не лише реакції в соціальних мережах; вона також підкреслила, що всі четверо скористалися і оскарженням до ВКДКА, і зверненням до суду — тобто процедурні гарантії захисту прав адвоката спрацювали. Секретар РАУ Ігор Колесников зазначив, що НААУ й РАУ не мають повноважень втручатися в дискрецію КДКА і ВКДКА як окремих органів, і що заява АПУ або звернена не за адресою, або приховує іншу мету.
Замість висновків
З чотирьох кейсів, на яких побудована теза про системний дисциплінарний тиск на «незгодних», жоден не є однозначним прикладом переслідування за критику, підтвердженим судом. Щодо Коломієць, Костіна і Донця дисциплінарні стягнення за конкретні, документально зафіксовані порушення Правил адвокатської етики (образливі повідомлення з погрозами, нецензурна лексика в мережі) під час судового оскарження було підтримано, а не скасовано судом. Щодо Вишневського — єдиного кейсу, де в попередніх перевірках фігурувало остаточне судове скасування, — з’ясувалося, що дисциплінарна дія випливала з офіційної резолюції найвищого представницького органу адвокатури (ІІІ З’їзду адвокатів України), а дві перші судові інстанції визнали позбавлення статусу законним, спираючись на лінгвістичну експертизу; скасування на касаційному рівні аж ніяк не спростовує факту, що дисциплінарна процедура мала колективну інституційну підставу, а не була одноосібною реакцією керівництва на критику.
Заявлене джерело тези — «десятки задокументованих кейсів у Тіньових звітах 2024–2025 років» — не підтверджується ані текстом самих звітів, ані кількістю названих випадків (чотири, а не десятки), ані позицією самого адвокатського самоврядування, яке піддало заяву предметній критиці на офіційному засіданні. Показово й те, що серед чотирьох названих «постраждалих» принаймні один – Костін – був одночасно співавтором тексту заяви про власне переслідування, а щодо іншого – Вишневський – то і тут має факт співавторства в тих самих «Тіньових звітах», на які спирається сам міф.
Категоричного висновку про існування системної практики переслідування «незгодних», ані для твердження, що питання дисциплінарного тиску взагалі не існує. Для висновку про системність потрібні повні статистичні дані: загальна кількість дисциплінарних проваджень, підстави їх відкриття, результати розгляду, види застосованих стягнень і результати судового оскарження. Саме такої доказової бази ані заява АПУ, ані наведені фрагменти Тіньових звітів наразі не пропонують.
Довідково
Пункт 4 частини 1 статті 32, статті 35, 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI. Статті 2, 12, 57, 59 Правил адвокатської етики (затверджені З’їздом адвокатів України 9 червня 2017 року, в редакції 2019 року). Пункти 1 і 4 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення ІІІ З’їзду адвокатів України від 03.07.2015. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.03.2016 і постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2016 у справі щодо КДКА Київської області та Вишневського А.В. Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2026 у справі (за реєстром судових рішень: reyestr.court.gov.ua/Review/137981615). Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 у справі №520/38196/23 (reyestr.court.gov.ua/Review/118009319). Рішення ВКДКА №XI-003/2023 від 30.11.2023.
Читайте також на «Адвокат Пост»: Спростування міфів про адвокатуру. Міф перший «Паралізована Вища рада правосуддя;
Спростування міфів про адвокатуру. Міф другий: «13 років при владі — попри закон.
Спростування міфів про адвокатуру. Міф третій: “Київ — без самоврядування з 2017 року”
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.