На сайті advokat-petition.com.ua, що збирає підписи за скликання позачергового з’їзду адвокатів України, розміщено декілька дуже гучних тверджень, які дуже легко перевірити і не складно спростувати.
Міф
«Паралізована Вища рада правосуддя. З 2022 року адвокатура не делегує членів до Вищої ради правосуддя та КДКП, де адвокати мають бути конституційно представлені. Це блокує роботу ключових інституцій і гальмує судову реформу».
Факти
Вища рада правосуддя (ВРП) складається з 21 члена: по 10 — за квотою з’їзду суддів, по 2 — за квотами з’їзду адвокатів, всеукраїнської конференції прокурорів, з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ, Президента України та Верховної Ради України, а також Голова Верховного Суду за посадою. Відповідно до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», ВРП вважається повноважною за умови обрання (призначення) щонайменше п’ятнадцяти її членів, серед яких більшість мають становити судді.
За офіційними даними ВРП, станом на 10 березня 2026 року, коли до складу увійшли нові члени, у складі Ради налічувалося 19 членів із чинними повноваженнями та 2 вакантні місця — саме ті два місця, які має заповнити з’їзд адвокатів. Це означає, що навіть за відсутності обраних адвокатурою членів чисельний склад ВРП на чотири особи перевищував мінімальний поріг повноважності. Твердження про «паралізовану» Раду цим фактом не підтверджується: відсутність двох членів за квотою адвокатури є проблемою представництва адвокатської спільноти в цьому органі, а не доведеним фактом блокування його роботи.
Щодо другого органу, згаданого в тезі, — Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП, а не органу адвокатського самоврядування, як могло б здатися з формулювання) — ця комісія складається з 11 членів: 5 за квотою всеукраїнської конференції прокурорів, 2 — науковці за квотою з’їзду представників юридичних ВНЗ і наукових установ, 3 — за призначенням Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, і 1 — адвокат за квотою з’їзду адвокатів України. Ця остання позиція залишається незаповненою через відсутність з’їзду. Проте сама комісія у грудні 2024 року відновила роботу й обрала керівництво (голову, заступника голови та секретаря) — тобто відсутність одного члена з 11 не завадила органу функціонувати.
Чому вакансія існує — і чому це не «відмова» адвокатури
«Адвокат Пост» вже детально аналізував це питання: скликання з’їзду адвокатів України у звичайному, форматі “мирного часу”, передбаченому статтями 47 і 54 Закону України № 5076-VI, є юридично неможливим під час дії воєнного стану через пряму законодавчу заборону на масові зібрання (частина п’ята статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»). На відміну від суддівського корпусу, для якого Законом України № 2461-IX від 27.07.2022 запроваджено дистанційний формат проведення зборів і з’їзду, аналогічного законодавчого рішення для адвокатури досі не ухвалено. Повноваження чинних органів адвокатського самоврядування у цей період зберігаються на підставі рішення Ради адвокатів України № 69/2020 про безперервність їх діяльності — і законність цього рішення тричі підтверджена судами різних інстанцій (справи № 260/2748/25, № 260/5601/23 і № 120/15288/25).
З’їзд адвокатів уже скликаний — не вистачає лише змін до закону або безпечних умов для його проведення
Теза про «блокування» ключових інституцій замовчує ще одну обставину: рішення про скликання з’їзду адвокатів України фактично вже ухвалено. У відповіді голови НААУ та РАУ Лідії Ізовітової від 22.09.2023 № 1656/0/2-23 на звернення ВРП прямо йдеться про рішення «Про скликання Шостого з’їзду адвокатів України» — з умовою повідомити конкретну дату, час і місце проведення після завершення чи скасування воєнного стану. Тобто з формальної точки зору з’їзд не «не скликається» — він скликаний, а дата його фактичного проведення поставлена в залежність від об’єктивної обставини, яку органи адвокатського самоврядування не контролюють: завершення дії воєнного стану або ухвалення законодавцем безпечного (дистанційного чи гібридного) формату його проведення, аналогічного тому, що вже діє для суддів.
Це означає, що позиція адвокатської спільноти не є відмовою від виконання конституційного обов’язку, а є умовним рішенням, виконання якого відкладене до настання однієї з двох подій: або зняття прямої законодавчої заборони на масові зібрання, або ухвалення профільного закону про дистанційний формат (над яким, за наявною інформацією, уже працює НААУ спільно з експертами CCBE). Щойно одна з цих умов настане, з’їзд — за вже наявним рішенням про його скликання — підлягає фактичному проведенню без додаткового ухвалення нового рішення про скликання.
Висновок
Теза про «паралізовану» ВРП не відповідає наявним офіційним даним про чисельний склад Ради: 19 із 21 члена станом на березень 2026 року — це вище встановленого законом порогу повноважності (15 членів). Відсутність двох представників адвокатури є реальною проблемою недопредставленості, зумовленою об’єктивною неможливістю провести з’їзд під час війни за чинною процедурою, а не «блокуванням» роботи інституції з боку адвокатської спільноти. Рішення про скликання з’їзду вже ухвалено — його фактичне проведення відкладене до завершення дії воєнного стану або ухвалення безпечного законодавчого формату, а не до якогось довільного рішення адвокатури.
Довідково
Закон України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII. Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (щодо складу КДКП). Дані про чисельний склад ВРП — офіційний сайт hcj.gov.ua.
Читайте також на «Адвокат Пост»: ВРП тисне на адвокатуру порушити заборону на зібрання, посилаючись на суддів і замовчуючи закон, що дозволив це лише їм.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.