28 вересня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом громадської організації «Стоп корупції» (далі – ГО «Стоп корупції»), ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування збитків.
Суд установив, що у вересні 2020 року позивачі звернулися із позовом, у якому
зазначили, що на Facebook-сторінці опубліковано таку інформацію: «ОСОБА_6, якщо про вас пишуть аферисти з НЕприбуткової організації «Стоп корупції», то знайте, що вас замовили. І на вашій дискредитації заробляють керівники цієї організації – ОСОБА_1, ОСОБА_2». Викладена інформація стала доступна для необмеженого кола осіб завдає шкоди діловій репутації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та дискредитує її.
Суд першої інстанції задовольнив позов частково. Суд визнав недостовірною і такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивачів, інформацію,
викладену на Facebook-сторінці ОСОБА_3; зобов’язав відповідача вилучити зазначену інформацію з його Facebook-сторінки та спростувати її шляхом розміщення відповідної публікації на його Facebook-сторінці.
Додатковим рішенням суду першої інстанції заяву ОСОБА_1 задоволено
частково, стягнено з відповідача судові витрати.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції та додаткове
рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог, передав справу у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Аналіз статті 5 ЦК України свідчить, що зазвичай чинність актів цивільного законодавства не обмежена певним строком, якщо в них не передбачено іншого. Тобто акт цивільного законодавства є чинним до його скасування у встановленому порядку. Про скасування акта цивільного законодавства чи цивільно-правової норми може бути прямо вказано в новому акті цивільного
законодавства.
У частині третій статті 277 ЦК України (у редакції, чинній станом на 28 березня 2014 року) передбачалося, що «негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного».
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інформацію» та Закону України від 27 березня 2014 року No 1170-VII «Про доступ до публічної інформації», що набрав
чинності 19 квітня 2014 року, частину третю статті 277 ЦК України виключено. Тому чинне законодавство з 19 квітня 2014 року не містить презумпції добропорядності і відсутні підстави для застосування такої конструкції при вирішенні спорів про спростування недостовірної інформації.
У справі, що переглядалася, позивачі просили визнати недостовірною та такою, що принижує їх честь, гідність та ділову репутацію , інформацію, викладену на Facebook-сторінці ОСОБА_3. При залишенні без змін рішення суду першої інстанції в оскарженій частині апеляційний суд не звернув уваги, що ознаками оціночного судження є відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності. Фактичне твердження – це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт – це явище об’єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об’єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом. Апеляційний суд не надав оцінки оспорюваній інформації на предмет того, чи є оспорювана інформація суб’єктивною думкою автора та чи може ця інформація бути витлумачена як така, що містить фактичні дані (в чому полягають аферистські дії позивачів, чим доводяться ці дії тощо). Апеляційний суд не дослідив зміст оспорюваної інформації та не встановив , чи є у ній висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі No 369/11909/20 (провадження No 61-5212св22) можна ознайомитись за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/106530413.