СУДОВА ПРАКТИКА

Велика Палата Верховного Суду переглянула рішення попередніх судових інстанцій з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань.

Якщо грубе порушення громадського порядку, що супроводжувалося особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, було вчинене з мотивів явної неповаги до суспільства поза межами робочого часу закладу, однак заклад працював і в ньому були присутні відвідувачі, то такі діяння можуть кваліфікуватися як хуліганство.

Якщо службова особа банку, який є юридичною особою приватного права, привласнила грошові кошти, що належать цьому банку, зловживаючи своїм службовим становищем, то її дії слід кваліфікувати за частинами 2–5 ст. 191 КК.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі No 653/1881/16-ц (провадження No 61- 19384св19) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/99786191

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа – ОСОБА_2 , про визнання неукладеним договору поруки та визнання відсутнім права вимоги грошових коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва

До ухвал з інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, належить, зокрема, й ухвала про відмову в зобов’язанні суб’єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та про прийняття звіту, а тому вона може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від судового рішення.

Саме лише зазначення працівником у заяві про звільнення частини 3 статті 38 КЗпП України без конкретизації фактів порушення роботодавцем законодавства про працю не може свідчити про наявність обов’язку останнього безумовного звільнення працівника відповідно до приписів зазначеної норми трудового законодавства.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі No 201/8079/19 (провадження No 61- 4621св21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/98646413