Авіаперевізник – відповідач у справі про захист прав споживачів оскаржив в апеляційному порядку рішення місцевого суду від 2 грудня 2015 року про стягнення з нього на користь позивача вартості повернених квитків, при цьому подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
21 жовтня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, прокуратури Запорізької області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Для кваліфікації дій особи за ст. 286 КК судам слід виходити не лише з висновків експертів, в яких встановлено наявність причинного зв’язку між порушенням водієм ПДР та наслідками, що настали, а із сукупності всіх обставин, що належать до предмета доказування з огляду на особливості складу злочину, передбаченого у ст. 286 КК. Зокрема, оцінці підлягає наявність технічної можливості у водія уникнути наслідків злочину та джерело створення аварійної ситуації.
Сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчих дій не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, зокрема, визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж та що була зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо вартість майна змінилася.
Заява про застосування строку позовної давності може бути подана лише сторонами у справі чи їх представниками, а тому треті особи не мають право на подання такої заяви. Без заяви сторони у справі позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області третя особа: ОСОБА_2 про скасування рішення від 24.03.2017 та притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 , провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 (головуючий суддя – Василяка Д.К.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 (головуючий суддя – Шляхтицький О.І., судді – Потапчук В.О., Семенюк Г.В.)
Районний суд заочним рішенням позов чоловіка про розірвання шлюбу задовольнив, але згодом за заявою дружини своєю ухвалою скасував це заочне рішення й постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Господарський суд міста Києва ухвалою, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, у справі № 910/726/20 повернув без розгляду заяву Особи 1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи разом з доданими до неї документами як таку, що не містить належного переліку додатків.
07 жовтня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «ІНДУСТРІАЛБАНК» (далі – ПАТ АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», банк)до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Після пред’явлення до суду позову про стягнення одним із колишнього подружжя з другого компенсації за частку набутого у шлюбі спільного майна відповідач помер, і районний суд протокольною ухвалою залучив до справи як відповідача сина померлого, який раніше був у справі третьою особою.
Учасник ТОВ «Амстор» звернувся із позовом до ТОВ «Амстор» і ТОВ «Альматрикс» про визнання недійсним договору купівлі-продажу. На обґрунтування порушення прав та охоронюваних законом інтересів цим правочином позивач послався на те, що він є учасником ТОВ «Амстор», яке уклало спірний договір, і цей договір порушує його корпоративні права як учасника ТОВ: права на участь в управлінні товариством, на участь у розподілі прибутку товариства та одержання його частки (дивідендів).
Відсутність торгового агента на роботі, підтверджена відповідними актами, не є достовірним свідченням прогулу відповідно до пункту4 статті 40 КЗпП України, оскільки посадовою інструкцією не передбачено обов’язку такого працівника перебувати на визначеному роботодавцем робочому місці через характер виконуваної роботи.
Господарський суд Миколаївської області ухвалою у справі № 915/36/20 відмовив ТОВ «Діонісій VN» у задоволенні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі ч. 6 ст. 39 КУзПБ, оскільки заборгованість ТОВ «Діонісій VN» перед АТ «Райффайзен Банк Аваль» має спірний характер, що унеможливлює відкриття провадження у справі.
Строки позовної давності, передбачені статтями 256, 257, 267 ЦК України, відрізняються від строку давності стягнення податкового боргу, визначеного статтею 102 ПК України, який є строком існування відповідного податкового зобов’язання, по закінченню якого воно припиняється в силу закону та є неможливим вжиття будь-яких заходів з його погашення.
Після завершення судового процесу право на укладення мирової угоди може бути реалізовано лише в процесі примусового виконання судового рішення, тобто за наявності відкритого виконавчого провадження. При цьому суб’єктами, які уповноважені звертатися до суду з клопотанням про затвердження мирової угоди, є державні або приватні виконавці, на виконанні в яких перебуває відповідне виконавче провадження.
