З текстом постанови Верховного Суду від 4 липня2018 року у справі No 761/7795/17 (провадження No 61-969св18) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/75133353.
СУДОВА ПРАКТИКА
Підстави виникнення в іпотекодержателя права на предмет іпотеки та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки врегульовані нормами ЦК України та Законом України “Про іпотеку”.
Виконавцем розбою (ст.187 КК) є не лише той, хто шляхом нападу протиправно заволодів чужим майном, а й той, хто позбавляв можливості потерпілого пручатися або залишити місце вчинення злочину.
Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було протиправно відчужене, можливий шляхом пред’явлення віндикаційного позову до набувача цього майна з підстав, передбачених статтею 387 ЦКУ.
У даному випадку оскарження потерпілим судових рішень з підстави невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, враховуючи законодавчі обмеження, становлять приватний інтерес потерпілого у контексті права відстоювати свою позицію і намагатися встановленими законом засобами досягти зміни або скасування судового рішення.
З текстом постанови Верховного Суду 10 квітня 2019 року у справі No 398/4136/15-ц (провадження No 61-38478св18) можна ознайомитися за посиланням– http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82034520.
Постанова КГС ВС від 04.12.2019 у справі No917/2101/17 – http://reyestr.court.gov.ua/Review/86141033
Із постановою Верховного Суду від 14 червня 2021 року у справі № 308/8567/20 (провадження № 61-3480сво21у) можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – https://reyestr.court.gov.ua/Review/97656944.
Вказані тексти можуть містити несуттєві відмінності, що не стосуються обсягу судового рішення, а також фактів, якими обґрунтовується або спростовується винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Постанова КАС ВС від 30 грудня 2020 року у справі No 2а/1570/7170/11 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/93928022.
У такому випадку притягнення особи до кримінальної відповідальності можливе у межах загальних строків давності, визначених у ч. 2 ст. 49 КК, а саме 15 років з часу вчинення злочину або 5 років – з часу вчинення кримінального проступку.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі No675/757/17можна ознайомитись за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/96498130.
Фізичні особи (працівники підприємств, які тимчасово були звільнені від своєчасного виконання обов’язку зі сплати єдиного внеску) не повинні відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов’язку щодо належної сплати страхових внесків, а тому наявність заборгованості підприємства […]
Серед усіх рішень слідчого судді, можливість ухвалення яких прямо не передбачена КПК України в межах відповідних регламентованих цим Кодексом процедур, потрібно виокремлювати дві групи рішень:
Незгода позичальника з умовою договору про нарахування та сплату винагороди на стадії виконання, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання додаткових угод до договору, не є підставою для визначення умов договору такими,що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором.